WAGGGS
Індійська казка
[18.12.2011]

Індійська казка

Поки не встигли змитися останні сліди менді на руках (менді - розпис по тілу хною, найбільш поширений в арабських країнах, Індії, Північній Африці та Індонезії), хочу поділитися з вами враженнями про мою подорож до країни бродячих філософів і ловців щастя. Саме такою мені здалася Індія. Незчисленна кількість храмів та мечетей, які зачаровують своєю монументальністю і в той же час приваблюють своєю витонченістю. Чого тільки коштує один Тадж Махал – символ вічної любові.

Але для нас, гайдів, Індія – це не просто країна з багатовіковою культурою та численними традиціями, це ще й місце, де розташований один з Всесвітніх центрів - наш індійській дім.

Однією з Цілей розвитку тисячоліття є “Боротьба з ВІЛ/ СНІД, малярією і іншими захворюваннями“ саме тому семінар який проходив у Сангамі був присвячений проблемам ВІЛ/СНІДу. На семінарі брали участь учасники з 10 країн світу (Індія, Канада, Україна, Коста Ріка, Австралія, Бурунді, Бангладеш, ПАР, Нігерія). Ми не вивчали медичних термінів та наукового пояснення плину захворювання. Основною метою семінара був обмін досвідом та написання власного проекту, який у майбутньому ми змогли б реалізувати. Кожен з учасників мав змогу розповісти як в їх країні борються з проблемою ВІЧ / СПІДу. Також ми мали можливість відвідати одну з партнерських спільнот Сангаму та познайомитися з їх роботою.

Багато вражень залишилось від індійського вечора та болівудських танців. Ми могли навчитися одягати сарі ( cарі — традиційний жіночий одяг в Південній Азії у вигляді шматка тканини довжиною від 4,5 до 9 метрів і шириною до 1,2 м, особливим чином обернутого навколо тіла), всім охочим індіанки малювали менді та робили традиційний індійський макіяж. Кульмінацією вечора стала індійська вечеря.

Анастасія Лісова (м. Чернігів)